Двадцять перше століття вже досить важко уявити без Фейсбуку, Вконтакті, Твітера, Однокласників, та інших соціальних мереж. Вони дуже швидко і прогресивно увірвалися в наш простір...Але які наслідки вони із собою несуть?
Молодь все більше і більше поринає у сіті так званого віртуального життя. Ненав’язливі питання, коментарі до фотографій, добавляння у «друзі», половину з яких навіть не знаєш, перегляд відвідувачів сторінки, усе це забирає неймовірну кількість часу. «Якщо чесно,часу не жаль, - говорять користувачі, - адже комунікація- це найголовніше!»
Аргументи «просиджування » в соціальних мережах такі: «мені там цікаво», «я спілкуюся з друзями, та родичами, скачую музику, граю в онлайн ігри, можу вступати до різних груп, тобто покращувати свій культурний розвиток», «можу вільно висловити свою думку».
Звучить переконливо, але чи завжди це так?
Зазвичай спілкування з родичами та «друзями» обмежується такими питаннями(привіт, як справи?що робиш? що нового? спс(спасибі) з ДН (З Днем Народження) та ін.
Щодо груп, то зазвичай створюють такі: «Смешные видео»,«Бесплатные голоса вконтакте»,« Сергей Лазарев- лапочка», «Сергей Лазарев- придурок »...
Все це закріплюється нецікавими роздумами про сенс життя, кохання...на додачу з купою граматичних помилок!
Виникає питання навіщо? Які можуть бути наслідки такого «спілкування»?
За консультацією ми вирішили звернутися до психолога- Валерія Вікторовича Кудрі, який має приватну практику в психології.
Скажіть будь-ласка, які переваги соціальних мереж?
Особисто для мене- це спілкування з людьми, які проживають в інших країнах, або на великій відстані по Україні.
Недоліки
Наявність великої кількості спамів, картинок з порнографічним вмістом, та матеріалів із зображенням насилля.
Чому на вашу думку, молодь витрачає багато часу на віртуальне спілкування?
Тому, що там немає жодних заборон, щодо обраних тем спілкування, немає обмежень у часі, а також виявляючи симпатію до іншої людини, вони за допомогою соціальних мереж намагаються якимось чином привернути до себе увагу.
Причини, які спонукають до такого безкорисливого спілкування?
Це є соціальне наслідування, бо нині говорять, якщо тебе немає вконтакті, фейсбуці, чи однокласниках, значить ти..... не такий як усі....., тобто це все являєтьтся бажанням самовираження.
Які можуть бути наслідки?
По-перше, це пропуски занять в освітніх закладах.
По-друге, довге просиджування в соціальних мережах сприяє економічним потребам. Діти використовують гроші батьків на інтернет-кафе, також відсилають смс повідомлення для віртуальних «подарунків» (картинки, зображення, 1шт. коштує 10грн ).
Був такий випадок в Україні, коли хлопчик-підліток задля підняття свого рейтингу витратив 10 000 гривень!!! Кошти він брав у батьків, позичав у друзів. Враховуючи те, що родина не дуже заможня, це призвело до сімейних конфліктів.
Ще одним із наслідків може бути розчарування у реальному світі, що призводить до психічних розладів,
Можуть формуватися агресивні відносини з батьками, адже якщо дитині забороняти сидіти в соціальній мережі, вона може по-різному виявляти свій протест: не розмовляти, ображатись або ж навіть піти з дому.
Є багато людей, які комплексують щодо своєї зовнішності. У мережі замість своїх фото вони використовують чужі, при спілкуванні висловлюють не свої думки. Намагаються бути кимось-іншим. Як це може може в подальшому вплинути на розвиток особистості?
Реальне існування особистості може припинитися.
Існує Я-реальне, тобто справжня людина, її риси характеру, а Я-ідеальне – це додача собі непритаманних рис. Почнеться процес деперсонізації, тобто роздвоєння особистості, в результаті може призвести до припинення функціонування реального Я!
Було проведено Інтернет дослідження, у якому взяло участь 460 осіб
Ваша улюблена соціальна мережа:
Вконтакті (53%, проголосувало - 242)
Однокласники (27%, проголосувало - 126)
задовбали ті соціальні мережі (13%, проголосувало - 58)
Facebook (5%, проголосувало - 23)
інша (2%, проголосувало - 8)
Connect.ua (0%, проголосувало - 3)
Тож дорогі читачі, будьте самими собою, ламайте стереотипи, досить сидіти за комп’ютерами та псувати зір. Будьмо реалістами!
Салогуб Вікторія
Немає коментарів:
Дописати коментар