Наш медіа простір розвивається швидкими темпами. Якщо 50 років тому годі було й думати про передачі з назвою «Різники», чи перегляд фільмів жаху, із сценами насилля, то зараз по телевізорі можна побачити купу інформаційних матеріалів,де і розкажуть і покажуть, що та як зробив маніяк вбиваючи свою жертву.
Виникає питання чому? Навіщо показувати в деталях убивство великій, масовій аудиторії, навіщо відтворювати процес, питати про емоційний стан злочинця адже передачу можуть дивитися і діти, і особи з неврівноваженою психікою.
Дивлячись щодня такі аморальні передачі, можна потрапити під ефект десенсибілізації, тобто поступової зміни норм і цінностей, коли попередньо неприйнятна (заборонена) поведінка стає прийнятною внаслідок постійного впливу ЗМІ на індивіда.
Таким чином люди робляться більш агресивнішими і жорстокішими.
Дотепер триває дискусія про те, чи впливають сцени насильства на людей і як саме це відбувається.
Так, статистика повідомляє, що в найбільш популярних програмах на годину трансляції припадає в середньому біля дев»яти актів фізичної і восьми актів вербальної агресії.
Важко при такому впливові залишитися здоровим. Не кожен уміє фільтрувати через себе інформацію.
В Україні досить популярною є передача «Іфо шок», що на Новому каналі, де розповідають про шкідливий вплив води, хліба, одягу, та інших речей, які нас оточують. Звісно, потрібно інформувати суспільство, але після перегляду такої передачі розумієш, все що нас оточує це- або підробка, або матеріал найнижчої якості. Стає страшно… І купуючи якусь річ людина відчуває себе пригніченою, бо подивившись Інфо шок розуміє, що куплений предмет принесе їй шкоду.
Частиною успіху, що трапляється у нашому житті, ми завдячуємо нашим думкам. Психологи твердять, що думки матеріалізуються, тобто стають реальністю. А кожна людина-це окремий світ, де головний герой власне я, де головні події тільки позитивні. Але в нинішніх реаліях важко думати позитивно.
ЗМІ самі виховують своє суспільство, бо день у день, день у день, дивлячись, підпадаючи під вплив їх точки зору,знайомлячись із застосуванням цієї точки зору до всіх галузей людського життя, глядач непомітно для себе починає завойовувати те коло ідей, яке проповідує генеральна дирекція телеканалу. Таким чином глядачеві нав»язують думку. З точки зору журналістської етики не можна подавати інформацію односторонньо, бо як відомо у медалі дві сторони і потрібно їх висвітлювати.
Тож будьмо критичними, досить ковтати гори непотрібу запропоного медійниками!
Немає коментарів:
Дописати коментар